Порученята не зупиняються ні на мить! Або навчають, або навчаються  – щоб потім таки навчати і ширити знання

Наші активістки – Воропай Ольга та Сулима Анастасія  -повернулися з навчального молодіжного проекту “Study Tours To Poland”, що відбувався в місті Торунь. Дівчата сповнені вражень, емоцій, нових знань та знайомств і готові поділитись з вами своїми весняними  пригодами в Польщі.

Ольга: – Це були неймовірний проект і 10 неповторних днів мого життя! Вражень так багато, що важко передати словами все те, що на душі, однак я спробую!

Тож, мої пригоди почались ще на кордоні, але то не так цікаво, як знайомство з нашою інтернаціональною командою, котра зібрала соціально-активну молодь з Білорусії, Росії, України та Польщі (волонтери проекту). Всі ми такі різні, але нас об’єднувала єдина мета – ми приїхали за новим досвідом, який зможемо запозичити й втілити у життя на Батьківщині, та, звісно за пригодами.

Після знайомства один з одним можна ознайомитись і з містом, котре було дуже затишне і де згодом також і для нас кожний закуток став таким рідним та атмосферним.

Завітали в особливе місце – нашу приймаючу організацію Stowarzyszenie Inicjatyw Niemożliwych Motyka, де ми, учасники, дізналися більше про політичну структуру і самоуправління Польщі та презентували свої організації. В цей момент нас переповнювала радість від відчуття того, що ми знаходимось в оточенні саме такої прогресивної молоді. А після ми вирушили в Культурний дім, де провели неймовірно класний національний вечір. Тут ми пізнавали культури один одного: пісні, танці, вражаючі факти, мозковий штурм вікторинами та багато іншого.

Відвідали Centrum Nowoczesności Młyn Wiedzy, де було все необхідне, щоб приємно провести час, розвиватися культурно й  інтелектуально. Я побачила, як сучасні технології працюють на користь людині. Такі центри розвивають креативність, нестандартне мислення, стимулюють зацікавленість наукою.

Кожний день був продуктивним без виключень, так у міській раді дізнались про розподіл бюджету. Після – про можливості програми Erasmus+. Познайомились з діяльністю Joanny-Scheuring Wielgus. Після вечері з місцевою депутаткою наше  уявлення про Польшу набуло реального забарвлення.

День, що з ніг на голову поставив наші знання про Польщу та закарбував теплі спогади !

Як же студенти, і без занять в університеті?! Організатори попіклувалися, аби ми не пропустили пари і знання не пройшли повз нас попри такий насичений графік. Як і будь-кому, мені було цікаво дізнатись, як то – навчатись закордоном? Навчання закордоном – це те, що так солодко манить молоде покоління, адже скрізь, де нас нема, – краще?!… Мені пощастило тимчасово підсісти до лав європейських студентів, та ще й нечувана вдача, на факультеті, що близький до моєї спеціальності. Я була присутня на лекції тілом і душею! І дійсно, навчаючись на спеціальності права та міжнародних відносин, часто правила етикету губляться серед нормативних прав та законів. Та на цьому «день польського студента» не закінчився! Ми побачили студентське життя цілком і, майже, повністю… В гуртожиток не пустили переночувати!.. А якщо серйозно, то пройшлись по території гуртожитків, що нагадували пансіонат «Ворзель» чи курортне містечко, куди їдуть на поєднання з природою, а так – народ збирає гриби восени, не відходячи від дому. Пройшлись по корпусам, що вражали архітектурою, тепер знаю, як має виглядати сучасна бібліотека  та багато-багато іншого.

Гданськ. Досліджувала його в проектній роботі з дисципліни «Географія міжнародного транспорту» і гадки немала, що відвідаю це портове місто, де відчувала себе ніби в калейдоскопі. Тут Польща, а ніби Амстердам, а, може, Париж, а, ні – просто ГДАНСЬК. Однак запам’ятаю Європейський Центр Солідарності, що захопив мене з моменту, як тільки я зайшла. Перше, що вражає, то це сама будівля й дизайн, і сумніваюсь, що знайдете прототип. Потім – екскурсія, історія Польщі, як вона є, з вуст експерта та професіонала свого діла.

Сопот. Певно, час релаксу та момент знайти гармонію, бо на узбережжі Балтійського моря час «завмирає», сонячне тепло викрадає всі думки, і – лише шум моря для медитації.

Неймовірна вдячність – панянкам Oxana Lytvynenko та Ewa Głodowska-Morawska, котрі стали такими рідними і залишили в серці лише теплі спогади, за професійність, турботу і все-все-все!!! Безмежна подяка Oксані Литвиненко за те, що розвіяла стереотипне бачення та сприйняття багатьох речей. Якщо скласти всі  розповіді, приклади з власного життя, котрі умудрялась нам давати в перебігах між активностями, то вийшла б неодногодинна захоплююча лекція «Вся правда про Польщу, або неймовірні факти, яких ніде не знайти», тому я старалась сидіти, стояти, йти поруч, аби не пропустити щось повз, бо ті розмови асоціювались з викладачем Стародавньої Греції, котрого оточували в коло учні і він давав знання, що ніде не написані…

Багато людей доклали значних зусиль та старань, аби наше перебування було безтурботним та насиченим цікавими івентами. Кожний день був як подарунок, бо відповідав інтересам нашої діяльності: надзвичайно пізнавальні зустрічі, воркшопи та щирі й теплі розмови за вечерею чи обідом.

Коротко про плюси: Нові друзі, нові знання, досвід, знайомства, зустрічі, соціальні ідеї та проекти, котрі посіяли зерно і чекають часу аби прорости, розширила кругозір, отримала натхнення й сили працювати далі, нові цілі, руйнація стереотипів, почала розуміти польську мову, покращила комунікаційні навички…

Анастасія: – Для мене – це захоплююча можливість здобути новий досвід та стати частиною великої міжкультурної сім’ї, що складається з українців, білорусів, росіян і поляків.

Продовжуючи цікаву розповідь Ольги, наступним нашим пунктом на проекті була редакція газети «Nowosci», де ми дізналися, як функціонує місцева газета, і загалом окунулися на пару годин в журналістику.

Наше різноманітного роду коло активностей доповнив візит до дітей в Центр культури, де  ми разом пекли печиво та спілкувалися з молодим поколінням Польщі. Як завжди, час проходив непомітно, але залишав за собою яскраві емоції та враження.

Далі ми відвідали одну з гмін Польщі – Плужницю, де познайомилися з вуйтом Marcin Skonieczka і дізнилися, як функціонує одна з п’яти кращих гмін Польщі, а саме, як наповнюється бюджет? Які проекти реалізуються? Та багато іншого.

Позаяк влада Польщі активно співпрацює з громадськими організаціями, ми отримали можливість дізнатися, як працює ГО «CTI e-Misja», яка спеціалізується на роботі з молоддю. А згодом на нас очікував приємний міжкультурний вечір у Будинку Сенйора з польськими пенсіонерами-жителями сіл.

Як чудово відкривати для себе нові проекти та надихатися новими ідеями! Foodsharing – діючий соціальний проект у Торуні та у інших містах Польщі, завдяки якому жителі діляться продуктами, харчами один з одним на волонтерських засадах. Про цю ініціативу нам розповіла Сільвія Ковальська – депутатка місцевої ради.

Сюрпризи не закінчувалися, адже організатори готували для нас можливість побачити та зануритися в Польську культуру і звичаї шляхом знайомства з польськими сім’ями. Кожна пара учасників проекту провела час з різними сім’ями, що дозволило подивитися на  Польщу очима простих мешканців. Мені пощастило познайомитися з сім’єю сербів за національністю – громадян Польщі. День запам’ятався цікавими розмовами в домашній, теплій атмосфері.

Несподівано, в останній день, ми нарешті відвідали музей Пряника, адже Торунь вважається Батьківшиною пряників. Решту часу традиційно провели в офісі Stowarzyszenie Inicjatyw Niemożliwych Motyka, де ми ділилися враженнями, порадами, емоціями, захоплюючими сторіями з, уже можна сказати, дружньою мультикультурною сім’єю.

Тож, волонтери  ВГО «Поруч» підживилися їжею для розуму, зловили натхнення та мотивацію креативити й застосовувати набутий досвід на Батьківщині!