Лариса Самойлова виїхала з окупованого села Великі Копані і продовжує роботу у Службі у справах дітей віддалено. Труднощі, які з’явилася в роботі через воєнні дії, вимагають постійної трансформації і удосконалення в роботі, тому Лариса із радістю відгукнулася на запрошення долучитися до «Школи соціального працівника», організованої громадською організацією «Поруч» за підтримки ЮНІСЕФ. Разом з колегами із 25 громад Херсонської області Лариса відправилась у подорож до Черкас.
«Спілкування з колегами та нові знання – це те, чого не вистачає в повсякденній роботі. Важливою частиною була інформація щодо гендерно зумовленого насильства, адже війна підвищила ризики його прояву. І ми маємо знати, як з цим працювати, адже в роботі стикаємося із вразливими категоріями», – розповідає Лариса Олександрівна.
Із блиском в очах відгукується учасниця також про психологічні практики, в яких брала участь.
«Під час занять ми змогли відключитися від небезпечної реальності. Це також важливо – зняти емоційну напругу. Результати участі в «Школі соціального працівника» перевершили мої очікування. Неймовірно цікаво, на вищому рівні».
Її колега з Чорнобаївки Олена Карножицька також поділилася думками щодо участі у «Школі соціального працівника».
«Перебування тут стало корисним з усіх боків – і в професійному плані, і в особистому. Важливо здійснити таке перезавантаження і особливо – набути досвід, який зможемо використовувати в перспективі. Хочеться відзначити спікерів, у яких є чому повчитися не тільки професійно, але й особисто», – відзначила Олена.
Нагадаємо, перший етап «Школи соціального працівника», організований громадською організацією «Поруч» за підтримки ЮНІСЕФ відбувся у місті Черкаси. Протягом року заплановано здійснити ще два аналогічних заходи.